Сонце і хмара

Сонце і хмара
Веселе ясне сонечко у небесах сіяло,
воно свої промінчики на землю посилало.
    Та раптом чорна хмара назустріч підпливла,
насупилась сердито і грізно заревла:
    --Навіщо тратиш марно ти промені свої
і щедро розсипаєш їх по усій землі?
    А сонце засміялось: "Я сію радість скрізь!"
і сипало проміння яскраве аж до сліз.
    Хмаринку розігріло і розтопило вщент.
То ж полилась на землю вона рясним дощем.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Лисиччині гостини

Запалення хитрощів

Подружки-говорушки