Лисиччині гостини

Лисиччині гостини

Лисиця Мальвіна любила гостини

і бігала в лісі до звірів щоднини.

Якось в понеділок зайшла до ведмедя,

бо він пригощає малиною й медом.

А вже у вівторок до білки прийшла,

поїла грибів і горішків з дупла.

У середу вже господиня-бобриха

гостинно приймала руду чепуруху.

Наступного дня до зайчихи пішла,

бо овочів та цілий міх запасла.

У п"ятницю стукає до їжачка:

--Як ваше здоров"я? Погода ж яка!

В суботу надумала спати весь день:

розгрузка для шлунку хороша буде.

В неділю хустину нову одягнула,

ще раз перед дзеркалом гарно крутнулась

І тільки подумала так рудохвоста

--До кого б сьогодні сходити у гості?

Та глядь у вікно: аж завмерла душа--

іде прямо в хату по стежці юрба:

ведмідь з ведмедихою,ще й ведмежата,

і білка, а з нею маленькі білчата,

бабуся-бобриха, клубки-їжаки,

малі зайченята і їхні батьки.

--Ой лишенько, як я їх буду приймати?

Комора порожня, неметена хата.

Швиденько хитрунка у ліжко лягла

і так застогнала, як тільки могла:

--Ой-ой, як у мене болить голова,

і спину скрутило, я ледве жива.

Не можу ні встати, не можу ні сісти,

немає у хаті ні пити, ні їсти!

Звірята про все здогадалися вмить,

та їм підморгнув наймудріший ведмідь

і мовив:--Ну що ж? Ця хвороба страшна.

Запаленням хитрощів зветься вона!