БАБУСЯ

БАБУСЯ
Рідна бабуся вас доглядала,
змалку купала і пеленала.
Бувало, що деколи темною нічкою
не спить, а сидить над малою колискою.
Цілує, голубить своє онучатко,
своє ластів"ятко, перепелятко.
Гойдає з любов"ю маленьку дитинку,
свою найдорожчу у світі кровинку
І просить у Бога: "Гріхи нам прости,
рідненьке внучатко від бід захисти.
Дай долю щасливу, здоров"я міцне,
а горе і зло хай його обмине".
Бо ви для бабусі, як яснеє сонце,
що весело світить у кожне віконце.
Для неї ви, звісно.дорожчі за скарб
і любить нас більше за мам і за тат.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Лисиччині гостини

Запалення хитрощів

Подружки-говорушки